Три роки тому мною була написана стаття "Остерігайтеся шахраїв", присвячена "хитровигаданим" маркетологам на ринку стригального обладнання для овець. За цей час багато що змінилося як у нашій окремо взятій галузі, так і у світі загалом. Спочатку я думав внести деякі корективи до старої публікації. Але, перечитавши її кілька разів, зрозумів, що буде простіше і правильніше написати новий матеріал, який точно відображає ситуацію на ринку на сьогоднішній день.
Що змінилося: змінилася географія та учасники ринку, впала купівельна спроможність і товарооборот у країні, істотно змінився модельний ряд інструментів. Тож про все по порядку.
Крим...
Із втратою Україною контролю над територією Криму, ми втратили значну частку ринку. Вівчарство в Криму розвинене досить сильно (порівняно з іншими регіонами країни) і ми втратили багато клієнтів. Але, водночас, з українського ринку пішов і наш головний конкурент. Сьогодні ми залишилися єдиними в країні великим продавцем, що спеціалізується саме на вівчарстві з таким великим асортиментом, швидким та якісним сервісом, постійною наявністю всіх запчастин, розхідників і комплектуючих. Тому бережіть Харків, не дай Бог ще й нам кудись "зареферендити"... і це був не просто вираз, це я дійсно благаю Бога...
Наразі наші колеги із Сімферополя перебудувалися більше на внутрішні потреби Криму плюс материкова частина РФ. Тож якщо Ви по той бік бугра і хочете придбати якісний інструмент зі справжньою гарантією – рекомендую, хлопці сумлінні, свою справу знають: www.mashinki.in.ua.
Шалений курс – проблема для населення імпортозалежної країни
Падіння купівельної спроможності населення дуже переживає напевно весь бізнес у країні, який ще залишився на плаву. І лише валютні шахраї отримують надприбуток. Сьогодні ми спостерігаємо картину, коли власники невеликого поголів'я овець все частіше дивляться у бік бюджетних ручних ножиць для стрижки овець або віддають перевагу дешевому низькоякісному інструменту.
І тут виходить ситуація, що називається "було б смішно, якби не було так сумно". Клієнт звертається до нас за дешевою машинкою низької якості. Ми відразу чесно попереджаємо, що машинка, можна сказати, одноразова і ми не можемо гарантувати, як довго вона працюватиме. Радимо або взяти нормальну дорожче, або купити ручні ножиці, але не витрачати гроші на вітер. Людина каже, що подумає, звертається до іншого продавця по тій же машинці, де йому скажуть те, що він хотів почути і робить покупку. Друзі, я не втомлююсь повторювати, що вже давно є товари азіатського виробництва фабричні гідної якості. Але якісна продукція коштує відповідних грошей. Так, дешевше західних брендів, але й ніяк не 2000 грн.
І тут, напевно, потрібно в трьох словах пояснити чим відрізняється фабричний "Китай" від підвального. Коли інструмент робиться на великій фабриці з використанням дорогих матеріалів, автоматизованих роботизованих ліній – участь людини у процесі виробництва мінімальна. У результаті ми отримуємо якісний, міцно збитий інструмент. Але є продукція, глянувши на яку, складається враження, що її зліпили в якомусь підвалі на колінах, а всі деталі виточували вручну напилком. І тому немає жодної однакової запчастини, кожна унікальна як сніжинка. У результаті ми отримуємо скажені зазори, люфти, шум, вібрацію... А на якість матеріалів без сліз не поглянеш...
Деградація Еволюція машинок
Сьогодні існує велика різноманітність брендів та моделей різноманітних конфігурацій, що відрізняються характеристиками від і до. При чому, якщо західних виробників – раз, два і закінчиилися, то різноманітність китайської продукції зашкалює. Найчастіше модельний ряд поповнюється новинками у три етапи:
- Буржуї роблять нову класну машинку.
- Найматеріші китайці роблять перші дешевші аналоги хорошої якості.
- З'являтися велика кількість на вигляд однакових але з різними назвами машинок низької якості.
Тепер трохи докладніше, і для прикладу візьмемо еталонний бренд Heiniger. Хоча прикладів насправді тут багато... взяти будь-якого західного виробника та історія повториться точно (сьогодні можна зустріти китайські копії американського бренду Kaison, німецького Liscop і навіть британського EWE...)
Етап перший. Швейцарці випускають у світ Heiniger Xtra, яку можна зараз придбати за 420 євро. Машинка класна, суперечки немає, у себе на батьківщині користується популярністю та заслуженою репутацією. Йохани і Вільгельми покупають, стрижуть, не можуть натішитися... Але в нашого Івана, побачивши такого цінника, сивіє волосся і починається депресія від усвідомлення, в якій жебрачній країні він живе.
Етап другий. Побачив Юй Хуа з піднебесної потребу свого блідолиця друга і каже: "Не засмучуйся, Іване, не потрібно тобі продавати половину свого поголів'я заради однієї машинки, жадібні капіталісти думають що вони найрозумніші, але у нас є майже те саме, тільки в 4 рази дешевше!!!" Таким чином, через деякий час з'являється азіатський аналог TiDH 240, звичайно якість збірки, використовувані матеріали, технічні характеристики будуть відрізнятися ... але цінник в 115 $ дозволяє інструменту знайти свого споживача. І тут треба зазначити, що машинка вийшла справді вдалою для своєї ціни, для невеликого поголів'я можна сміливо купувати. Бадьоренький двигун, якщо вчасно змащувати і при невеликих навантаженнях живучий редуктор і головка.
Етап третій. Побачив заздрісний Сунь Дзинь та інші товариші, що Юй Хуа продає свої машинки направо й наліво, і теж вирішив не відставати від тенденцій. Кажуть нашому Івану: "Послухай, друже, у нас є для тебе пропозиція ще краща, така ж машинка, але ще дешевше!" І з'являються у нас у продажу Mastiff, Powermat, Bass Polska та ще купа інших комбінацій букв. Іван ще більше зрадів, купує... Ось тільки він не знає, що машинку, яку просто фізично неможливо зробити ще дешевшою, здешевили за рахунок того, що складання відбувається не на дорогих автоматизованих конвеєрних лініях, а руками бідних китайців, готових працювати за миску рису і ліжкомісце прямо на "фабриці"... а замість нормальних матеріалів використовуються солома та тирса.
Юй Хуа бачить, що його покупців переманюють інші виробники нижчою ціною. Намагається пояснити Івану, що Сунь Дзинь редиска, впарює одноразову машинку із соломи та тирси, доплати краще 30$ і купи у мене нормальну машинку. Але Іван уже зовсім заплутався і не знає кому вірити, а ціна робить свою справу... І тут Юй Хуа розуміє, що треба щось терміново робити, інакше фабрика збанкрутує. Виходів із такої ситуації два:
- Не знижувати свою ціну, продовжувати робити якісний інструмент, але починати працювати над своїм брендом, щоб покупець розумів, за що він платить.
- Знижувати ціну, а разом із нею і якість кінцевої продукції.
На жаль, деякі виробники, які заслужили хорошу репутацію в минулих сезонах, пішли другим шляхом зниження ціни і якості. Свого часу це були класні машинки, які ми радили в певних випадках. Зараз стає дуже сумно, коли бачиш різницю – що було і що зараз.
Хто більше
Якщо в попередній статті я багато уваги приділяв тому, як одні машинки видають за інші, то зараз це вже не так актуально. Сьогодні китайці надають великий вибір різних брендів та назв. При чому технічні характеристики пишуться із голови. А те, що потрапляє в країну контрабандою (через польський кордон) і потім продається з різних дошок оголошень, звичайно не проходить жодної сертифікації якості та відповідності заявленим параметрам.
Насамкінець хочу побажати всім вдалих покупок, не ведіться на підозріло привабливі пропозиції сумнівних продавців, працюйте з професіоналами. Всім добра)
З повагою, Іван Супрун