Баранчиків, які не придатні для племінного використання, каструють, коли вони досягли 2-3-тижневого віку. Кастрацію тварин проводять досвідчені чабани чи ветеринарні працівники. Ветлікар чи чабан тримає баранчика так, щоб праві кінцівки (задні та передні) були у правій руці, а ліві – у лівій.
Друга людина однією рукою відтягує мошонку, а іншою робить надріз над кожним сім'яником з нижнього боку мошонки і по черзі видавлює сім'яники (спочатку перший, потім другий). Коли сім'яники звільнені, вони відтягуються, щоб обірвався насіннєвий канатик. Рану дезінфікують. Після закінчення кастрації, баранчик поміщається в окремий загін із чистою та свіжою підстилкою.
Баранчики мають високу швидкість приросту маси. Це пов'язано з припиненням дії гормональної функції статевих залоз, коли проведена кастрація, змінюється тип обміну речовин. Баранчиків, які призначені для реалізації на м'ясо, необхідно каструвати в пізнішому віці.
Кастрацію баранчиків потрібно закінчити до настання спеки, щоб уникнути нагноєння ран.
Перкутанна кастрація баранчиків. Спосіб кастрації без пошкодження шкіри із використанням щипців Телятникова. Полягає в тому, що перекривається не тільки сім'япровід, а й нерви та кровоносні судини, які живлять сім'яник. Позбавлений іннервації та харчування сім'яник за 3-5 місяців розсмоктується.
Позитивне в цьому способі те, що тварина менше травмується, не виникає небезпеки запалення рани при потраплянні до неї патогенних мікроорганізмів.
Негативна сторона – після кастрації і до вибою потрібен великий проміжок часу, тому цей спосіб застосовують для кастрації молодих тварин. Для баранчиків оптимальний вік – 2-5 місяців.